- стрибучий
- —————————————————————————————стрибу́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стрибучий — а, е. Який добре стрибає. Стрибучий футболіст. || рідко. Дуже жвавий. || перен. Який звучить переривчасто, нерівномірно (про звуки, слова і т. ін.) … Український тлумачний словник
стрибливий — а, е. Те саме, що стрибучий … Український тлумачний словник
стрибучість — чості, ж. Властивість за знач. стрибучий … Український тлумачний словник